ДОСЛІДЖЕННЯ Ю.Б. Іванова та А.А. Пилипенко ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ ІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Порівняльна характеристика парадигми інтеграційного розвитку суб’єктів господарювання
Характеристика змін	Дихотомічні підходи			Парадигма інтеграційного розвитку
	Інтеграція через повний контроль над власністю	М’які (контрактні) форми інтеграції
Теоретичний базис	Неокласична технологічна концепція фірми. Ресурсний підхід (машинна метафора)	Контрактна концепція фірми й теорія трансакційних витрат (метафора живої істоти)		Еволюційно-інститу-ціональний підхід, організаційна екологія та концепція соціальної дії
Домінанта інтеграційної взаємодії	Технологічна доцільність, фінансова синергія, сумісність й специфічність активів	Система неокласичних контрактів між формально незалежними партнерами		Тривалий імпліцитний релятивістський контракт та реципроктностні відносини
Концепція	Одноосібний вплив на процес та результат прийняття рішень та управління корпоративними конфліктами	Розвиток забезпечує сполучення незалежності та забов’язань в частині вироблення консолідованого бачення й стратегії		Формування простору взаємодії, при входженні до якого актори обмежують кількість ступенів свободи
Формування цілісності	Інтеграція через перехід прав власності. Підпорядкування через M&A	Формування інформаційного середовища підтримки взаємодії		Самоорганізація на основі дуальних взаємин розподілених акторів
Суб’єкт управління	Підпорядкування єдиному координаційному центру	Розподілення функцій управління між всіма учасниками ІСБ		Підпорядковано пропонованому контексту розгляду ІСБ
Інструментарій	Специфічний для конкретної предметної області, обмежений обраною моделлю взаємодії			Універсальність інструментарію
Предмет менеджменту	Чітко структурована сутність переважно з лінійно-функціональними відносинами та нормативними вимогами до елементів		Модель участі сторін, що відбиває субгрупи клієнтів, які взаємно зацікавлені у власній й партнерській вигоді	Інтегрована організація як система тимчасових ресурсно-ком-петентнісних відносин незалежних клієнтів
Модель системи	Стабільність колективів, відносин й структур		Тимчасові товариства (коаліції)	Клієнтальність дуальної взаємодії
Архітектура	Ієрархія		Мережа (павутиння)	Перетин альянсів
Відносини	Владне підпорядкування		Різноманіття відносин	Взаємозалежність сторін
Інтеграційний процес	Автономне створення через злиття, поглинання чи аутсорсинг		На основі поширення партнерських відносин і субконтрактингу	Активне застосування прецизійного маркетингу для пошуку партнерів
Інституціональне будівництво	В межах розбудови корпоративної культури й системи мотивації		Через відбір у процесі інтеграції дієвих ментальних моделей і рутин	Вироблення динамічних стереотипів подолання протистояння акторів
Вироблення стратегії	Тектоцентрична орієнтація на підтримку існування обраної форми		Управління складом учасників та балансом їх стратегічних інтересів	Управління цінністю мережної структури через ре конфігурацію
Конкурентні переваги	Обираються на біфуркаційному етапі. Складність подальшого перегляду		Лише у разі виникнення дієвої композиції комптенцій і ресурсів	Через динамічне реконфігуруваня й збільшення компліментарності
Доступ до компетенцій	Владне підпорядкування для акторів у складі ІСБ		Самостійний вибір напрямків використання	Активний діалог в межах клієнтальних відносин
Взаємодія	Субординація		Координація	Адхократія
Інформаційна архітектура	Інформаційна система, орієнтована на облікову інформацію та реактивне фіксування подій		Системи перехресного моніторингу процесів та системи управління взаєминами зі споживачем	Аналітичні інформаційні системи та системи уп-равління консолідованим інноваційним знанням
Тип інтеграції	Переважно вертикальна		Переважно горизонтальна	Всі можливі типи
Конфлікт інтересів	В рамках елементів організаційної структури утвореної ІСБ		Боротьба юридично незалежних суб’єктів за доступ до ресурсів	В межах окремих холонів, з пригніченням на холархічному рівні
Організаційна структура	Підпорядкована інтересам власників та базується на функціональному виділенні ієрархічних рівнів		Підпорядкована цілям логістичного процесу гетерарархічна структура з адхократичними механізмами управління	Розподілена мережа мультиагентської взаємодії в межах рухливого владного балансу субцілісних об’єктів
Відносини з середовищем	Складність входження до складу ІСБ (переважно через угоди M&A)		Простота залучення нових суб’єктів до інтеграційної взаємодії	Взаємопроникнення середовища й ІСБ на фрактальній основі
Механізм управління	Видача команд		Оптимальне планування	Пошук компромісів
	Комплекс методів, моделей та інструментів здійснення керівного впливу		Інструментарій вироблення узгоджених стратегічних дій	Методи еквіфінального перетворення обставин у досягнення цілі
	Ієрархічна влада		Повноваження команд	Самоорганізація
Система мотивації	Егоїстичні мотиви, орієнтація на максимізацію, зовнішнє стимулювання, підтримувальні контракти й безособові відносини		Дідичні відносини (спря-мовані на поведінку ін-ших), збільшення поточної економічної вигоди та виникнення довіри	Мотиваційне порушення як засіб ідентифікації потреб цілісності, фор-муванні мети взаємодії й підтримці поведінки
Внутрішня конкуренція	Боротьба за увагу владних бюрократичних структур		Між акторами, спроможними виконати замовлення	Формування кращої на даний час конфігурації
Зв’язки	Постійні, жорсткі		Змінні, гнучкі	Віртуальні
Розподіл функцій	Централізація функцій у рамках жорстких зв’язків		Децентралізація функцій в межах змінних зв’язків	Соорганізація функцій взаємодії агентів
Рушійні сіли розвитку	Санкції та винагорода. Визначеність функціональних вимог		Норми пов’язаних відносин. Зацікавленість субгруп у власній вигоді	Наявність потреб середовища розподілених в системі взаємних очікувань
Вплив знань на динаміку інтеграційного процесу	Дифузія лише формалізованого знання й владних параметрів корпоративної культури		Інтеграція як асиміляція досвіду. Нефіксований обсяг знань з певною свободою стратегічних дій	Створення власного знання через навчання. Знання як динамічний ресурс узгодження дій
Стабільність складу	Стабільний набір акторів та зв’язків між ними		Гнучкість формування переліку учасників	Опціонний підхід до конфігурації взаємодії
Функції комунікацій	Вироблення формалізованих орг. регламентів		Відсутність регламентації через ситуативність	Емерджентне досягнення бажаної структури
Розмір ІСБ	Крупне підприємство або ієрархічний холдинг		Мережні об’єднання малих підприємств	Можливе комбінування акторів всіх розмірів
Задачі акторів	Прості (спеціалізовані)		Дженералізм	Ситуаційні за потребою
Задачі кооперування	Покращання показників інноваційності. Розподіл ризику. Збільшення влади		Пошук нових способів узгодженого задоволення потреб споживачів	Дифузія інновацій і тран-сферт технологій для випереджального розвитку