Автор дослідження, рік

Кількість конгломератів

Сутність дослідження

Результати дослідження

К. Ленг та Р. Шульц, 1994 р.

–

Розрахунок добутку ринкової до балансової вартості компанії (коефіцієнт Q-Тобіна). Значення менше за 1 – поточна вартість компанії менше за балансову

Від’ємна кореляція між коефіцієнтом Q-Тобіна та ступенем диверсифікації свічить про відсутність впливу менеджменту компанії на створення додаткової вартості. Оскільки ринкові агенти не бачать перспектив розвитку компанії, можлива відсутність вигідних інвестицій

Д. Деніс та А. Сарін, 1997 р.

933 компанії

Оцінка динаміки рівня диверсифікованості та її кореляції з вартістю ІСБ

Від’ємна кореляція між акціями у власності менеджерів з рівнем диверсифікації (чим більше акцій, тим менше мотивів до диверсифікації)

Д. Мюллер, 1997 р.

–

Доведення, що конгломеративні злиття не знижають ризики діяльності та не несуть вигід акціонерам

Якими б не були оголошені чи не оголошені цілі менеджменту, злиття, яке він ініціює, в середньому не приносять ніякого додаткового доходу корпорації-покупцю

Р. Хейлі, П. Палепу, Р. Рубек, 1979-1984 рр.

50 най-значніших M&A США, сумарна цінність 42 млн. дол.

Дослідження реального потоку грошових коштів, який генерувала компанія після злиття. Усі M&A було розподілено на фінансові (ворожі злиття) та стратегічні (в межах логістичної мережі створення вартості)

Після стратегічного злиття компанії в середньому збільшували потоки прибутків від операцій за рахунок зростання продуктивності використання активів. Фінансове (переважно конгломеративні) злиття в кращих випадках виявлялося самоокупною угодою (інвестиційні проекти з нульовою чистою наведеною вартістю). Чим менше пов’язані компанії, тим  менша прибутковість угоди

Й. Аміхуд та Б. Лев, 1981 р.

309 компаній з капіталізацією не менше 10 млн. дол.

Відібрані ІСБ з максимальним застосуванням M&A. Доведення зацікавленості в конгломеративних угодах лише менеджменту корпорацій-покупців

Середня кількість конгломеративного злиття для однієї корпорації зменшується з посиленням контролю власників над її операціями. Метою таких зливань часто є диверсифікація власного "ризику" менеджерів, а не максимізація добробуту акціонерів

М. Мітчел, К. Ленн

1158 компаній

401 компанія, що у 1982-1986 рр. ініціювали M&A.

Більше 20% відібраних компаній до 1988 р. продали раніш придбані структури

Д. Шарфстайн, 1979 р.

165 конгломератів

Доведення, що інвестиції, проведені конгломератами, менш чутливі за коефіцієнтом Q-Тобіна, ніж інвестиції проведені вузькоспеціалізованими компаніями

До 1994 року з досліджених компаній конгломератами залишалися лише 53 компанії (32%), а 55 компаній (33%) здійснили продажі й зосередилися на основному виді бізнесу (після чого чутливість за коефіцієнтом Q-Тобіна значно зросла). Решта 57 компаній (35%) були поглинені та ліквідовані