ДОДАТКИ ДО МОНОГРАФІЇ Ю.Б. Іванова та А.А. Пилипенко ІНТЕГРАЦІЙНИЙ
РОЗВИТОК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ |
Таблиця А.10 Класифікація
форм і видів інтеграційних процесів |
|
||||
Ознака |
Характеристика
ознаки |
Різновид форми чи виду |
Характеристика
форми чи різновиду стратегічної
інтеграції |
|
|
Ступінь
концентрації |
Враховує незалежність аспектів контролю, оскільки контроль над власністю
може бути без контролю над поведінкою |
Повна |
Встановлення жорстких зв’язків між постачальниками, виробниками й
продавцями вздовж усього логістичного ланцюга
створення вартості |
|
|
Неповна (часткова) |
Частина продукції виробляється власними силами, а частина закуповується
на вільному ринку |
|
|||
Квазіінтеграція |
Передбачає спільність економічних інтересів. Відносини агентів
знаходяться у проміжному положенні – між довгостроковою контрактацією та
повною власністю |
|
|||
За типом
управління інтегрованою структурою |
Відбиває орієнтацію
утворення переважно на відносин координації чи субординації [203, с. 27; 227,
с. 209-211] |
Бюрократична
(холдингова) чи фокальна |
На
основі владних повноважень з чіткою регламентацією всіх можливих процесів.
Засновані на взаємній участі в капіталі (управління й координація через систему
участі), отримання прав власності чи доступу до ресурсів. Наявність
фокального (центрального) актора |
|
|
Мережна
(асоціативна) або поліцентрична |
Орієнтація на
децентралізацію й самоорганізацію як в процесі організації, так і в процесі подальшого
існування ІСБ. Управління на основі добровільного делегування чи контрактній
основі |
|
|||
З точки зору рівня (ступеня) отриманого контролю |
Визначається
розміром частки в уставному капіталі або майновому комплексі (загальноприйнятий
підхід) [146, с. 26-28] |
Повний корпоративний
контроль |
Одиничний власник або
придбання всього майнового комплексу. Передача остаточних прав контролю
однієї зі сторін. |
|
|
Частковий
корпоративний контроль |
В залежності від рівня
впливу власників на прийняття рішення щодо управління діяльністю компанії
буває: простим, блокуючим, рівноправним, переважним
й домінуючим |
|
|||
Неінтеграція |
Випадок, коли простір рішень
має принаймні два виміри та кожна зі сторін контролює як мінімум один з них
[45, с. 54] |
|
|||
Визначається ступенем залежності агентів через особливості
технології або рівня застосування економічної влади |
Також можливий розподіл на
повний і частковий, але критерієм буде ступінь підпорядкування юридично
незалежних підприємств у межах встановлених інституціональних обмежень |
|
|||
Узгоджуваність |
Необхідна для оцінки можливої протидії інтеграції |
Узгоджена
(дружня) |
Наявність попередніх
домовленостей і підтримка інтеграційного процесу всіма учасниками |
||
Неузгоджена
(ворожа) |
Агресивний характер
проведення й наявність протидії окремих акторів |
||||
Механізм
зростання [132] |
Визначає розподіл
ре- сурсів та стратегічні
дії |
Внутрішня |
Заснована на реінвестуванні
доходів попередніх періодів за для інтеграції до середовища |
||
Зовнішня |
Переважно зливання й
поглинання. Розширення діяльності за рахунок стороннього учасника |
|
|||
Охват інтеграцією
[45, с. 24] |
Визначається кількістю видів діяльності |
Вузький |
Обмеженість каналів
взаємодії |
|
|
Широкий |
Багато
варіантів активності, можливе розширення ІСБ до кластерно-мережної
структури |
|
|||
Спрямова-ність
та сфера діяльності чи взаємне розташування учасників у галузевій структурі |
Досить умовне
поняття оскільки залежить від точки зору спостерігача чи компанії, яка ініціалізує інтеграційні процеси. Найбільш розповсюджена
в наявній літературі ознака |
Вертикальна інтеграція "вперед" чи "вгору" |
Інтеграція більш низької
стадії технологічного переділу до більш високої. Пряма інтеграція з точки
зору руху логістичного потоку |
|
|
Включає більш як одну стадію
виробництва кінцевої продукції. Забезпечує безперервність технологічного
процесу. Зростання можливості контролю над усім виробничим циклом |
|||||
Вертикальна
інтеграція "назад" чи "вниз" |
|||||
Зворотна інтеграція з точки
зору руху логістичного потоку. Інтеграція більш
високої стадії технологічного переділу до більш низької |
|
||||
Горизональна |
Об’єднання агентів з
однорідною діяльністю, що діють на однаковій ланці виробничого чи торгівельного
ланцюга в одній галузі |
|
|||
Конгломеративна |
Об’єднання підприємств з
різних сфер діяльності, які не мають перетинання ринкових інтересів |
|
|||
Паралельна |
Інтеграція виробників
залежних один від одного продуктів (родові зливання) |
|
|||
Кругова |
Інтеграція представників
різних стратегічних зон господарювання й сегментів ринку |
|
|||
Кількість
стадій процесу |
Відбиває тривалість процесу інтеграції |
Одна |
Інтеграція як одноразовий
акт узгодження |
|
|
Декілько чи багато |
Інтеграція
як постійний процес залучення нових учасників чи реконфігурації
наявних членів |
|
|||
За орієнтацією
на ядро бізнесу [446, с. 181] |
Дозволяє визначати
раціональні границі ІСБ (див. рис. А.3) |
Природна |
Інтеграція
суміжних виробничих стадій, які обмежуються стрижневою технологією |
|
|
Периферійна |
Інтеграція
периферійних (не стрижневих) виробництв, зокрема, комбінація основного виробництва
з виробництвом компонентів |
|
|||
За місцем [112, с.26] |
Географічне розташування |
Місцева,
регіональна, національна (загальнодержавна), міжнародна й транснаціональна
інтеграція |
|
||
Ступінь
самозбереження учасників |
Форми компліментарні
з поступовим переходом одна в одну |
М’яка |
Спільна
діяльність для реалізації узгоджених цілей зі збереженням корпоративної
структури кожного у учасників процесу інтеграції |
|
|
Жорстка |
Зміна системи
корпоративного контролю майже до утворення нової організації |
|
|||
Кількість
технологічних стадій включених до ІСБ |
Дозволяє визначати ринкові позиції, ціни й рівень життєвого циклу |
Багато |
До
складу ІСБ включено максимально можливу кількість технологічних переділів й
стадій руху логістичного потоку у мережі створення
вартості |
|
|
Декілька |
ІСБ являє собою сукупність
окремих видів взаємопов’язаної діяльності та зв’язків |
|
|||
Межі розвитку процесу [424, с.18] |
Переважно на
рівні одного підприємства |
Операційна |
Відбиває
накладення інтеграційного критерію на виконання операцій в логістичній системі та її функціональних областях |
|
|
Функціональна |
|
||||
Міжфункціональна |
|
||||
Гуманістичність
концепції |
Відбиває стереотипні моделі поведінки |
System-to-system |
Взаємодія
технічних чи інформаційних систем й розробка компенсаційних заходів |
|
|
Human-to-human |
Шляхом поширення соціальних
зв’язків |
|
|||
Інформаційна
відкритість процесу [146, с. 41] |
Відбиває інформаційну представленість
процесу у середовищі |
Відкрита |
Визначаються можливістю чи
неможливістю класифікації інтеграції за всіма поданими у табл. А.7 ознаками |
|
|
Закрита |
|
||||
Частково
відкрита |
Можливість встановлення виду
й форми інтеграції при ідентифікації лише декількох її ознак |
|
|||
За аналогією
до поданого у [25] підходу до інтеграції країн |
За ознакою технологічної
доцільності |
Проникаюча |
Лише через
фінансово-економічні вимоги. Багатопланові зв'язки складаються природним
шляхом на основі лібералізації економічних відносин |
|
|
Політична |
На основі неформальних
відносин, в межах обмеженої раціональності чи опортуністичної поведінки окремих
акторів (майже до M&A) |
|
|||
За ознакою регламентації
взаємодії |
Функціональна |
Інтеграція
розпочинається, розвивається і поглиблюється адміністративними заходами та
акціями |
|
||
Інституціональна |
Створення
інституціонального середовища як базису суспільно-економічних відносин. Включає
створення нормативно-правового забезпечення |
|
|||
Охоплення взаємодією (масштаб інтеграції) |
Ознака пояснюється
потребою вра- хування глобалізаційних
тенденцій |
Макроекономічна |
Узгодження цілей на
міждержавному рівні. Основною формою організації інтеграційних процесів є
транснаціональні корпорації |
|
|
Міжрегіональна |
Коопераційні зв’язки у формі
асоціацій та союзів агентів різних адміністративних одиниць |
|
|||
Мікрорівень |
Інтеграція окремих
підприємств |
|
|||
Національна
приналежність [146, с. 37] |
Відбиває процес з точки зору країни присутності ініціатора |
Внутрішня |
Виключно національні підприємства |
|
|
Експортна |
Контроль над зарубіжним
учасником |
|
|||
Імпортна |
Контролю над національним
суб’єктом ринку |
|
|||
Сумісна |
Інтеграція
акторів, що мають активи в різних країнах |
|
|||
Механізм й критерій відбору об’єктів для інтеграції |
Досить умовний
розподіл й не повинен нічого обмежувати |
Природна |
Інтеграція, яка виникає
еволюційним шляхом, на основі тривалих актів взаємодії з метою підтримки процесів
життєдіяльності й сталості |
|
|
Штучна |
Виходячи з наявності вільних
коштів на основі критерію можливості придбання |
|
|||
Рівень інституціоналізації й рутинізації
взаємодії [455] |
Відображає достатність дій у межах інтеграційного процесу для утворення
спільного внутрішнього ринку |
Негативна |
Передбачає
взаємне усунення дискримінації у відносинах між окремими акторами й подолання
перешкод на шляху руху логістичних потоків та оптимізації
розміщення ресурсів |
|
|
Позитивна |
Гармонізація
відносин й розширення позитивної інтеграції за допомогою широкого кола правил,
норм та інших інструментів інтеграції. Проведення погодженої економічної
політики |
|
|||
|
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (нумерація відповідає
переліку джерел монографії) [25]. Белозубенко В.С. Онтология интеграционных
процессов на уровне регионов мира / В.С. Белозубенко,
А.С. Усова // Научные труды Донецкого национального технического университета.
Серия: экономическая: зб. наук.
праць. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – Выпуск 31. – С. 79 – 86 [45].Бутыркин А.Я.
Вертикальная интеграция и вертикальные ограничения в промышленности: научная
монография /А.Я. Бутыркин. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 200 с. [112]. Дейнеко
Л. Концептуальные основы формирования интеграционной политики города Киева /
Л. Дейнеко, А. Коваленко, Э. Шелудько // Экономика
Украины. – 2004. – №6. – С. 25-32 [132].Зайнуллина М.Р. Сущность и роль горизонтальной
интеграции в рыночной экономике // Вестник ТИСБИ. – 2005. – №4 . – С. 18 – 24 [146].Игнатишин Ю.В.
Слияния и поглощения: стратегия, тактика, финансы / Ю.В. Игнатишин.
– СПб.: Питер, 2005. – 208 с. [203].Кузьмин
О. Экономические проблемы слияния предприятий / О. Кузьмин, Р. Шулер // Экономика Украины. – 2003.– №12. – С. 26-33 [227].Львов
Д.С. Институциональная экономика / Д.С. Львов. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 318 с. [424].Стерлигова А.Н.
Операционная интеграция процесса управления: результаты исследования практики
использования / А.Н. Стерлигова // Интегрированная
логистика. – 2005. – №7. – С. 18 – 24 [446].Уильямсон
О.И. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки, "отношенческая" контрактация. – СПб.: Лениздат, 1996. – 702 с. [455].Філіпенко
А. Бігравітаційний варіант міжнародної економічної
інтеграції України / А. Філіпенко // Економічний
часопис. –2006. – №5-6. – С. 2–6 |